Когось вона зачаровує, когось обурює. Однак ніхто не залишається байдужим.
Творчість Оксани Забужко – багатогранна. У вересні авторка потішила українців збіркою кількох десятків есе – «З мапи книг і людей».
«Її купують різні вікові категорії. Мені здається, найбільше купують жінки десь 30-40 років. Молодь також купує. Взагалі це одна з найкращих письменниць сучасних», – каже директор мережі книгарень Катерина Федоренко.
Зі сторінок книжки виринають особисті спогади Оксани Забужко, починаючи зі знайомства з чарівним світом літератури. А починала майбутня авторка бестселерів з «Вінні-Пуха».
Завдяки суб’єктивній манері її письма, читачеві стають ближчими Юрій Шевельов, Олександр Довженко, Соломія Павличко. «З мапи книг і людей» – це та скринька пам’яті, яка наповнювалася спогадами 12 років. Аж раптом письменниця відкрила її людям.
«З мапи книг і людей» можна назвати незапланованою книгою. Ось знаєте, як діти – вони бувають заплановані та незаплановані. Так і моя книга», – каже сама авторка.
Порівняння – не випадкове. За словами фахівців, у творах Забужко центральна тема – батьки і діти. Перші – волелюбні шістдесятники, другі – люди, які шукали своє місце у 80-х і буремних 90-х. Та проблема поколінь не озвучена прямо, а вміло прихована за описаними подіями з минулих років.
Хоча письменниця поринає у минуле, вона живе нинішнім – епохою мандрів, мистецького розмаїття та діалогу культур. А місця своєї присутності позначає на мапі – книг і людей.
