ЗМІ про нас

Андрухович, Жадан, Поваляєва etc

Meridian Czernowitz у Чернівцях триває вже третій день (якщо починати відлік із нічного літературного поїзду N117 Київ-Чернівці)… цей допис мого фестивального щоденника – про прецікаву дискусію та несподівані читання.

***

В п’ятницю 6 вересня за круглим столом зібралися троє перекладачів Роберта Вальзера: Юрій Андрухович (Україна), Вольга Гапєєва (Білорусь), Малґожата Лукасєвич (Польща). Вони говорили про труднощі перекладу текстів Роберта Вальзера своїми мовами. А також про те, чому переклади текстів Вальзера українською мовою не публікують… чи то пак не публікували до 2013 року.

Кожен із перекладачів прочитав фрагмент “Прогулянки” Роберта Вальзера в перекладі своєю мовою – українською, білоруською та польською. А ще Юрій Андрухович прочитав фрагмент цього тексту німецькою мовою. Цікавий досвід.

Ніби все дуже вузькоспеціально, але насправді чимало важливих речей для себе почує і так зване “широке коло слухачів”.

Слухати можна на Sound Cloud

До речі, ціною цього запису був забутий диктофон, який вдалося повернути тільки завдяки небайдужості організаторів “Meridian Czernowitz”, директорки дому дітей та юнацтва, а також – фантастичного дяді-звуковика, котрий не полінувався о 8 вечора прийти на робоче місце, щоб віддати мені загублене. Таке зі мною вперше – і, сподіваюся, востаннє. Зате запис тепер не просто запис, а запис із історією.

Звук не ідеальний, але вже який давали з колонок. На задньому тлі може бути чути перемовини продавців із ятки з книжками, котрі сиділи біля тих колонок, біля яких лежав мій диктофон.

***

У суботу 7 вересня після обіду ми вирушили на житловий масив “Водограй”. В спальному районі на імпровізованій сцені в одному з дворів звучала поезія.

Це продовження “соціального експерименту” фестивалю “Meridian Czernowitz”. Минулого року читання відбувалися на Калинівському ринку, тепер – житлові масиви, спальний район. Дуже цікава атмосфера!

Читали свої тексти зокрема Світлана Поваляєва та Сергій Жадан. Я записала трохи їхніх читань на невелику ручну камеру. Кому цікаво трохи тієї атмосфери – дивіться та слухайте добру поезію:)

“Українська правда. Життя”