ЗМІ про нас

Акторам вистави на MERIDIAN CZERNOWITZ влаштували овацію

У Чернівцях на V Міжнародному поетичному фестивалі MERIDIAN CZERNOWITZ авангардний театр “Незалежна театральна лабораторія” презентував виставу “Довгі очі” за поетичною збіркою Христі Венгринюк.

Нова трагіко-комедійна вистава розкрила тему смертних гріхів, – вважає Місто Ч. – Актори НТЛ, надихнувшись поетичною збіркою чернівчанки Христі Венгринюк, палили вогонь, лазили по деревам, рубали дрова, ліпили глечики, бавилися у сіні, і навіть влаштували оргію в справжньому басейні…

– Ми намагаємось не моралізаторствувати, – зауважує режисер «Незалежної театральної лабораторії» Олег Мельничук. – Це певне навчання на власному досвіді… Ми навчаємося на власних помилках. От і герої вистави проходить етап власних смертних гріхів. Хтось їм піддається, хтось – бореться. Вистава – це зіткання особистих мікросюжетів, мікроісторій…

Подивитись на це дійство прийшло майже дві сотні чернівчан та гостей міста, які в кінці дійства провождали акторів кількахвилинними оваціями.

– Мені дуже сподобалась вистава, особливо вразила хороша гра акторів, – говорить студентка ЧНУ Анна Косован. – Ми з одногрупниками дізнались, що тут має бути цікава вистава, от і прийшли. Чесно кажучи, я мало чого зрозуміла із того, що показували актори. Мені здається, що ця вистава про кохання. Але точно пояснити усе, що відбувається на сцені я напевно не зможу. Але я зараз аплодую більше акторам, ніж самій виставі. Бо зіграли вони дуже емоційно. Мої друзі з університету теж мало чого зрозуміли, але заряд позитивних емоцій ця вистава нам дала, – сказала дівчина.

– Цією виставою автор намагався передати сутність сучасного суспільства. Тут показано сім смертних гріхів, які не потрібно ніколи робити. Це все абстрактно і передано через метафору. Думаю, що небагато із присутніх вловили суть цієї вистави. Але ті, хто читали поезію Христі Венгринюк мали б усе це зрозуміти. Тим більше, що актори зіграли дуже емоційно, – поділилася враженнями чернівчанка Катерина Нащук.

– Насправді вода у нас – це символ певного очищення, переродження, сподівання на те (одна з героїнь протягом вистави вагітна, і вона нарешті повинна народити), що нове покоління, нова генерація не будуть проходити цим важким шляхом проб і помилок, через смертні гріхи, що, можливо, вони будуть чистіші, якісь інші, – пояснює Олег Мельничук.

Мушу зізнатися, що сьогодні був один з найособливіших днів життя мого, – написала на своїй сторінці у ФБ Христя Венгринюк. – І не знаю, як це пояснити, але мова не про те, що вистава була за моєю книгою. Це просто катарсис, бо режисер і актори – одні з найгеніальніших людей, яких знаю в цьому світі і дякую Богу, що пізнала їх ще краще. І це без перебільшень. Люблю неймовірно, як митців і людей. Дякую схиляючи голову. Инна Данилина, Иван Данилин, Сергей Богопольский, Yana Taranenko, Лёша Григорчук.

Buknews