поет, прозаїк, перекладач
Франція
Еммануель Мозе народився в Касабланці, Марокко в 1959 році. Виріс у місті Качан і у Парижі. У 1969 році його сім’я переїхала до Єрусалиму. Він провів сімнадцять років в Ізраїлі. З 1986 року живе і працює в Парижі.
Еммануель Мозе опублікував 15 книг і переклав поезію з англійської (Чарльз Кенез Вільямс, Раймонд Карвер), івриту (Єгуда Аміхай, Т. Кармі, Дан Пагіс тощо) і німецької мови (Петер Хухель). Він керував двома збірками віршів на івриті (Obsidiane; видавництво Gallimard). Двоє з його романів були перекладені на німецьку мову і збірка його поезії “Останні новини від пана Ніхто” (“Last News from Mr. Nobody”) (переклад Мерилін Хакер, Чарльз Кенез Вільямс і Кевін Харт та ін) була опублікована в США (видавництво Handsel/Other Press) у січні 2005 року. Друга збірка “Він і я” (“He and I”), переклад Мерилін Хакер, вийшла у вересні 2009 року (видавництво Oberlin College Press, Field Series).
Серед його нагород премія Nelly-Sachs Prize за переклад, премія the Max-Jacob Prize за поезію і премія Французької Академії Ploquin-Caunan.
Публікації:
Le rêve passe, роман у фрагментах, Gallimard, 2010
L’animal, вірші, Flammarion, 2010
D’un perpétuel hiver, вірші і проза, Gallimard, 2009
Martebelle, роман, Le seuil, 2008
Figure rose, вірші, Flammarion 2006 (премія Французької Академії)
Les Tabor, роман, Stock, 2006
Dernières nouvelles de monsieur Néant, вірші, Obsidiane, 2003
La vie rêvée de Paul Averroès, роман, Denoël, 2001
Adieu Lewinter, оповідання, Denoël, 2000
Valse noire, роман, Denoël, 2000 (Folio n°3721)
Le présent, вірші, Flammarion, 1999
La danse de la poussière dans les rayons du soleil, роман, Grasset,1999
Opus 100, вірші, Flammarion, Paris, 1996
Les bâtiments de la Compagnie Asiatique, вірші, Obsidiane, Paris, 1993 ( премія Max-Jacob)
Papernik, роман, Grasset, Париж, 1992 (Folio n°3451)
Un homme est parti, оповідання, Gallimard, Paris, 1989
Métiers, вірші, Obsidiane, Париж, 1989 (премія Vocation)
Le repas du soir, вірші, éditions du Titre, Париж, 1988
Переклади:
З німецької мови:
Петер Хухель, La tristesse est inhabitable, вірші, La Différence, Париж, 1990
З івриту:
Орі Бернштейн, Le temps des autres, поеми, Caractères, 2009
Агі Мішоль, Journal du verger, вірші, Caractères, 2008
Шмуель Йосеф Аґнон, Au coeur des mers, легенда, Gallimard, 2008
Єгуда Аміхай, Perdu dans la grâce, вірші, Gallimard 2006
Ізраїль Пінкас, Discours sur le temps, вірші, L’escampette, Bordeaux, 1997
Давид Фогель, Un amas de nuit, вірші, Métropolis, Genève, 1997 (премія Nelly Sachs)
Єгуда Аміхай, Anthologie personnelle, вірші, Actes-Sud, Arles, 1992 (премія Jean-Malrieu)
Яков Шабтай, L’oncle Peretz s’envole, оповідання, Actes-Sud, Arles, 1989
З англійської:
Габріель Левін, Ostraca, вірші, Le bruit du temps, 2010
Габріель Левін, Le tunnel d’Ézéchias et deux autres récits, (разом з Марком Кохеном), Le bruit du temps, 2010
Ніссім Езикель, L’homme inachevé, вірші, Buchet-Chastel, 2007
Раймонд Карвер, La vitesse foudroyante du passé, вірші, L’Olivier, Paris, 2006
Анна Атік, Comment c’était, souvenirs sur Samuel Beckett, L’Olivier, Paris, 2003
Чарльз Кенез Вільямс, Anthologie personnelle, вірші, Actes-Sud, Arles, 2001 (разом з Клер Малру і Мішелем Ледерером)
Антології:
Anthologie de la poésie en hébreu moderne, Gallimard, Paris, 2000
11 poètes israéliens, Obsidiane, Paris, 1990
